У Києві відбувся Марш рівності [ Редагувати ]
Під дощем і за посилених заходів безпеки. У середмісті Києва відбувся Марш рівності. Цьогоріч організатори зробили акцент на захисті прав представників ЛГБТ-спільноти, які захищають Україну в лавах Сил оборони, та на посиленні військової допомоги нашій країні з боку західних союзників. Мій колега Руслан Смєщук поговорив з учасниками Маршу і розкаже про все докладніше.
Центр Києва - багатогодинний дощ. Сотні поліцейських, суворі заходи безпеки. За кільцем правоохоронців учасники Маршу рівності. Серед них - військові. Павла досить довго та прискіпливо обшукували. Чоловік - традиційної орієнтації. Сюди прийшов підтримати побратимів з ЛГБТ-спільноти у їхній боротьбі за права.
Павло, учасник Маршу рівності:
Особисто я прийшов як гетеросексуальний чоловік, який приймав участь у бойових діях, прийшов виразити свою солідарність з ЛГБТК-спільнотою, і виразити свою думку, що вони мають право на гідне існування в цій країні - Україна!
Вояки - представники ЛГБТ-спільноти, серед яких і Лель вимагають досить конкретних прав, яких вони на разі позбавлені
Лель, представник спільноти ЛГБТ-військових:
Ми боремося за прийняття законодавства, хоча б на початок про цивільне партнерство, тому що не раз наголошувалося, коли твоя кохана людина потрапляє в лікарню, і ти не можеш до неї попасти. Бо ти ніхто для неї! А людина може бути без свідомості, в комі - мати важкі поранення. Тебе до неї не пустять, бо ти ніхто.
Віктор Пилипенко, голова спільноти ЛГБТ-військових:
Говорять - не на часі. Але вибачте, ми воюємо, ми ризикуємо своїм життям, ми гинемо. І також наша колона сьогодні пронесе портрети загиблих учасників. Які загинули, не маючи рівних прав, розумієте, ми втомилися бути третім сортом, і те, що постійно в шухляду відкладають нашу гідність і наші права. Скільки можна?
Це Віктор Пилипенко. Один із перших військовослужбовців, які відкрито заявив про свою орієнтацію. Він обороняв Київ, брав участь у бойових діях на інших ділянках фронту.
Віктор Пилипенко, голова спільноти ЛГБТ-військових:
Я особисто воюю 4 роки. З 14, і з початком повномаштабки я теж пішов добровольцем на фронт, і я досі не маю рівних прав рівних з усіма? Це дуже легко вирішується - просто депутати підіймають свої руки та тиснуть на кнопку. Закликати українську владу стати європейською державою, надати маленькій дискримінованій групі права і показати: ми прихильні європейським цінностям. Ми не Малоросія, а ми європейська, вільна держава.
Але на заході говорили не лише про права ЛГБТ. Учаснику Маршу звернулися до західних демократій допомогти українцям захищатися. Тобто дати більше зброї та систем ППО, і єдиним траншем, а не дозовано - як зараз.
