ЄС схвалив рамку переговорів про вступ України: що може завадити [ Редагувати ]
Рада ЄС схвалила переговорні рамки про вступ України та Молдови. Про це оголосило бельгійське головування в Раді Європейського Союзу. Перша міжурядова конференція, яка фактично знаменуватиме офіційний старт процесу входження нашої країни в Євроспілку, відбудеться 25 червня.
Що для України важливо зробити для цього? Та з якими перепонами ми можемо стикнутися надалі? У матеріалі моїх колег далі.
На крок ближче. Україна і Молдова на порозі офіційного старту входження до Євроспілки. Напередодні посли ЄС, що формують Раду Європейського Союзу, схвалили переговорну рамку. Цей документ визначає процедуру, за якою Україна та Молдова мають рухатися до членства.
Шарль Мішель, голова Європейської ради:
З нетерпінням чекаю на перші міжурядові конференції з обома країнами. Ми виконуємо свої обіцянки й будемо підтримувати вас на шляху до членства.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:
Вітаємо Україну і Молдову. Це величезний крок уперед на шляху до ЄС. Європейська комісія буде стояти поруч з вами на кожному кроці цього шляху.
Переговорна рамка складається з трьох частин - принципи, що регулюють переговори про вступ, зміст переговорів та їхню послідовність. До затвердження всіх пунктів країни-кандидати готувалися пів року.
Володимир Зеленський, Президент України:
Станом на зараз Україна вже виконала все, що було потрібно для фактичного відкриття переговорів про членство нашої держави у Євросоюзі. Всі передумови реалізовані. Цей червень має стати часом, коли буде затверджена переговорна рамка та розпочаті самі перемовини. Чому це потрібно? Бо це виконання обіцянок, які дає Європа. І це доказ того, що Європу не зламати ані тиском, ані штучними сумнівами чи будь-якими маніпуляціями.
Україна прагнула, щоби процес узгодження переговорної рамки був завершений, поки в Раді ЄС головує Бельгія. Адже її наступниця - Угорщина, що скептично налаштована щодо української євроінтеграції, блокувала ухвалення цього рішення, говорячи про "недостатній прогрес, зроблений Україною щодо національних меншин". Але після запевнень, що ці вимоги будуть присутні в переговорних рамках, Будапешт зняв вето.
Шарль Мішель, голова Європейської ради:
В минулому з боку Угорщини виникали моменти, які потребували прояснення, але попри це нам вдавалося приймати рішення з дотриманням всіх необхідних для цього умов. Я оптимістично налаштований, що це рішення теж удасться прийняти, хоча це потребуватиме багато зусиль на даному етапі.
Тепер наступний крок - міжурядова конференція - представників ЄС та України, призначена на 25-те червня. Вона й ознаменує офіційний початок переговорного процесу щодо членства.
Далі ж найскладніше - Україні доведеться трансформувати й своє законодавство, і методи управління відповідно до вимог Євроспілки, та переконати усі 27 країн-членів у своїй успішності на цьому шляху. Політологи кажуть: це надзвичайно складне завдання під час війни, до того ж на заваді можуть стати звичні українські проблеми.
Андрій Миселюк, політолог:
Це і корупція, і схильність процеси забюрократизувати, часто показувати, робити зовнішній вигляд, що якісь зміни проводяться, а на ділі їх не проводити. Тобто всі оці традиційні біди нашої політичної еліти, що тягнуться десятиліттями, вони теж будуть даватися взнаки й будуть проблемами на цьому шляху.
Найпріоритетніші питання - реформування судової системи, прозорість ухвалення рішень та створення сприятливого інвестиційного клімату. Якщо ж Україні вдасться показати значний прогрес у цих сферах, за найоптимістичнішими прогнозами стати членом Євроспілки ми зможемо упродовж найближчого десятиліття.
