До Норвегії вирушили переселенці з Дніпра [ Редагувати ]
Друга евакуація від початку великої війни. З Дніпра до Норвегії вирушають переселенці, які через обстріли росіян втратили дім та родини, а ще мають проблеми зі здоров'ям. Більшість з цих людей пересувається лише на візку. Волонтери спочатку вивезли їх з гарячих точок, а тепер відправляють до Європи.
На годиннику - близько шостої ранку, а в центрі тимчасового проживання для людей з інвалідністю та похилого віку велелюдно - переселенці з гарячих точок України їдуть до Норвегії.
Юрій Мікрюков - переселенець із Костянтинівки:
Двоє сумок протезів і три сумки речей.
Юрій із Костянтинівки. До Дніпра його евакуювали волонтери в березні 2023-го. Коли залишатися в місті стало небезпечно через методичні російські обстріли.
Юрій Мікрюков - переселенець із Костянтинівки:
Кажуть, що гаряче, знищують дома.
Чоловік має інвалідність. Працював теслею на місцевому підприємстві, там і отримав травму. Медикам довелося ампутувати йому обидві ноги. Юрій має протези, але навчитися ходити на них хоче вже за кордоном.
Юрій Мікрюков - переселенець із Костянтинівки:
- Хочеться, хочеться їхати, хочеться встати, научиться ходити. - Є така перспектива? - Ну, звичайно, є.
Разом з Юрієм до Норвегії їдуть іще семеро переселенців. Усі вони самотні, і повертатися людям нікуди, бо росіяни розбомбили їхні домівки. Декого з них вивозив Роман.
Роман Бугайов, евакуаційник благодійного фонду:
Зі Слов'янська, не те щоб прям дуже важко, але люди маломобільні й потребують догляду.
Нині чоловік теж допомагає з евакуацією. Тільки сьогодні, каже, і у нього, і в підопічних геть інші емоції.
Роман Бугайов, евакуаційник благодійного фонду:
Це їх шанс подорожувати, і коли все стабілізується, вони повернуться додому. Я думаю, що вони переживають, вони ідуть в нову країну, думаю що вони в ній ніколи не були. З'їздять, подивляться, думаю, змінять свою думку про Європу в цілому.
Трохи відволіктися від пережитого, і якщо вдасться - почати життя спочатку, сподівається пан Володимир з Бахмута. Близько семи місяців тому чоловік евакуювався під обстрілами.
Володимир Невілько, переселенець з Бахмута:
Було три зальоти міни 120 мм, обстріл. На город, у мене приватний дім. І головне - жодна не вибухнула. Надворі, що було… вікна повилітали, двері.
Будинок зруйнований, гараж, лазня, всі будівлі, які ти будував, наживав, старався - й одного разу хлоп - і немає, нічого немає.
- Вулиця вся розбита, знищена. - І тут десь недалеко Ваш будинок? Мій будинок - яма, а це магазин, від мене п'ятий будинок.
Чоловік продовжує відстежувати ситуацію у рідному місті через інтернет. Знайшов відео зі своїм зруйнованим будинком.
Т-34, танк ще з війни як пам'ятник. Це вони свій москальський ставлять вінок. Господарюють, зруйнували місто, знищили місто - а тепер ходять.
На подорож до Європи Володимир має великі плани. Чоловік у Тік-тоці має вже 10 тисяч підписників.
Володимир Невілько - переселенець з Бахмута:
Зніматиму, репортаж робитиму, як ось Ви, припустімо. Буду показувати умови життя, ставлення яке.
Ставлення до українців - добре. У цьому вже пересвідчились перші переселенці, яких евакуювали до Норвегії в лютому. Тоді відправили 30 людей, розказує співробітниця благодійного фонду, що організовувала поїздку.
Ольга Владимирова, менеджерка з медичного супроводу евакуаційної команди благодійного фонду:
Їм зроблять потрібні для Норвегії документи, їм одразу почнуть виплачувати кошти - це 4 тисячі крон на одну особу, незалежно від статусу. Далі будуть підбирати індивідуальну програму. Якщо людина може поратися самостійно, їм підберуть в певному регіоні житло.
Попереду в переселенців понад 30 годин дороги. Спершу автобусом до Польщі, а вже звідти - літаком.
У дорозі гратимуть, каже інший Володимир. Чоловік зі Старомайорська. Рік він прожив в окупації, а після звільнення села за першої ж нагоди евакуювався.
Володимир, переселенець зі Старомайорська:
У мене ні документів, нічого не було. Спасибі Вірі, що зробила документи всі. Пенсію почав отримувати, в мене задолженость була, я там год не отримував. Виплатили вже.
Володимир зізнається: для нього рішення знову переїжджати - непросте. Чоловік точно знає: сумуватиме за Україною.
Володимир - переселенець зі Старомайорська:
- Не охота, просто тут вже звик. - Не хочете? - Не охота.
Чи повертатися додому, в Україну, переселенці вирішуватимуть самостійно. Усі питання щодо їхнього проживання норвезька сторона бере на себе і готова опікуватися переселенцями, як мінімум до завершення війни.
