Пішки йшов з Будапешта до Ужгорода, аби вступити до ЗСУ: історія британця [ Редагувати ]
8 днів, 6 годин, 36 хвилин і 14 секунд знадобилося британцю Маркусу Сміту, щоби пішки здолати шлях від Будапешта до Ужгорода. Йому доводилося спати просто неба. Ішов уночі, а відпочивав вдень. Увесь цей шлях подолав, щоби мобілізуватися до ЗСУ і воювати проти путінської армії. Мотиви англійця - дізналась моя колега Мар'яна Мартин.
Це Маркус Сміт. Родом він із Британії. І обожнює мандрувати світом.
Маркус Сміт - мандрівник з Великої Британії:
Переважно я проводив більшу частину свого часу, допомагаючи бездомним на вулицях Англії. Більшу частину свого життя я провів, переїжджаючи з міста в місто. Я отримую величезне задоволення від прогулянок країнами й вивчення всіх тих гідних і красивих речей, які ми бачимо, коли гуляємо містами та околицями. Отже, я б вважав себе справжнім англійським мандрівником
Тепер відчайдух в Україні. І не поїздом чи автівкою і навіть не ровером. До Ужгорода з Будапешта хлопець дістався пішки.
Маркус Сміт - мандрівник з Великої Британії:
В Угорщині я знайшов багато безпритульних тварин, і мені вдалося повернути їх власникам. Я пройшов сотні кілометрів через кожне місто, кожне поле. - Яку відстань ви проходите щодня? - Між 60 000 і 80 000 кілометрів.
Маркус ішов 8 днів, 6 годин і 36 хвилин. У його кишені було лише 90 фунтів, це менше ніж 5 тисяч гривень. Тому доводилося вибирати: ночівля в готелі чи їжа.
Маркус Сміт - мандрівник з Великої Британії:
Першої ночі в Будапешті мені вистачило на те, щоб зняти готель на одну ніч. Це коштувало мені близько шести фунтів. Але потім, коли я сів і переглянув свої фінанси, я зрозумів, що мені вистачає тільки на їжу. Тож я витратив гроші з розумом. Я купив їжу і воду. Я спав у спальному мішку, просто на землі.
Дорога була нелегкою, але вона того варта, розповідає чоловік. Побачив світ, робив фото, знайомився з цікавими людьми. Навіть знайшов загубленого собаку та передав його власнику.
Це - один із собак. Пес втік на дорогу. Я намагався впіймати його, та повернути власнику. Цей приємний чоловік допоміг мені
Транспортом Маркус скористався лише раз. В угорському містечку Загонь на кордоні з Україною. Оскільки тут немає пішого пункту пропуску, довелося сісти на поїзд. В Ужгороді чоловік уже понад тиждень. У місто закохався з першого погляду.
Маркус Сміт - мандрівник з Великої Британії:
Моя країна, на жаль, постраждала від індустріальної промисловості. Тому багато заводів, багато людей, усі тісняться мов сардини в консервній банці. Тут у вас є більше простору для пересування, красиві річки, дерева, замки, дика природа повсюди. Я навіть бачив оленя, який бігав вулицями.
Маркус напрочуд комунікабельний. Навіть під час інтерв'ю встиг познайомитися зі своїм земляком Пітером.
Маркус та Пітер - громадяни Великої Британії:
- Чую акцент з північного заходу Англії. - Так, фантастика. Я проти війни, я тут, щоб спробувати допомогти людям, врятувати людей, захистити поранених і таке інше. - На жаль, двоє, якщо не більше, моїх друзів зараз в армії, і один з них загинув минулого року, і це розбило мені серце, тому я тут.
Маркус убраний в камуфляж, бо планує допомагати українцям.
Бронежилет, сумка для інструментів, нові штани, нові черевики, все, що мені знадобиться в повсякденній діяльності під час служби в армії. Я тут зараз, щоб боротися за вас, тому сподіваюся, що діти, які зараз тут гуляють, не будуть змушені бачити це в майбутньому.
Маркус - сирота, виховувався у названій родині. Має військовий 3-х річний досвід в армії Великої Британії. Був снайпером. Стежив за подіями в Україні.
Маркус Сміт - мандрівник з Великої Британії:
Я хотів би думати, що, можливо, ми зможемо закінчити цю війну. Я не думаю, що президент путін має здоровий глузд. Його солдати явно не демонструють поваги до життя.
Остаточно на його рішення стати частиною Збройних сил України вплинула трагічна звістка з фронту. На війні загинув друг Маркуса.
Маркус Сміт - мандрівник з Великої Британії:
Мій друг служив у повітряно-десантній бригаді. На жаль, під час чергування в нього влучив безпілотник, який його вбив. Його матері довелося впізнавати тіло по родимій плямі на нозі. Зараз вона в лікарні, лікується.
Нині Маркус вступає до інтернаціонального легіону. Попереду ще ВЛК і навчання. А поки активно вивчає мову.
Маркус Сміт - мандрівник з Великої Британії:
- Слава Україні. - Так, Слава Україні, Героям слава. Я все це знаю, але я постійно вчу більше, і мої товариші, і мої друзі вчать мене словам, коли я йду по життю.
Чоловік бачить своє майбутнє в Україні. І готовий зробити все, щоби тут запанував мир.
Україна незалежна держава. Від блакитного неба вгорі до пшеничних полів, що лежать під ним, вона прекрасна.
