В Ужгороді проводять танцювальну реабілітацію для ЗСУ [ Редагувати ]
Танцювальна реабілітація. В Ужгороді волонтери спільно з професійними танцюристами започаткували проєкт "Поверни мене з війни". Військові, ветерани та члени їхніх родин через танець намагаються забути жахіття війни. Танцювати приходять навіть військові на милицях. Проєкт триває місяць, і учасники поділилися з нашою знімальною групою, чого навчилися.
Вже майже місяць військовий ветеран Микола вчиться танцювати.
А ще минулого року був командиром батальйону, навчав бійців військової справи.
Микола - ветеран російсько-української війни:
Починали з найпростішого - як працює автомат, складання присяги, вчив рити окопи, траншеї, і стріляти з артилерії. Ми починали війну - у нас було всього два автобуси для перевезення особового складу та один джип. І коли вже через 9 місяців переїжджали під Бахмут - я сформував колонну зі ста сорока однієї машини.
І це все, каже Микола, завдяки допомозі волонтерів. Їхню підтримку відчув і вдома. Спочатку, коли лікувався у госпіталі після поранення. І нині, під час реабілітації. У проєкті, який започаткували волонтери Закарпаття, "Поверни мене з війни" у свої 60, втілює в життя давню мрію.
Микола - ветеран російсько-української війни:
Я ніколи в житті не танцював, так, шкільні дискотеки, як тільки починався вальс, всі хлопці одразу в бік, тому що ніхто танцювати не вмів, але мрія була навчитися вальсу, але як завжди життєві проблеми - діти, служба...
Ідею проєкту волонтери перейняли від своїх колеги зі столиці. Такий метод реабілітації військових, кажуть добре себе зарекомендував.
Власта Рейпаші - голова волонтерської організації:
Це свого роду повернення з війни таким чином, хлопці танцюють, і вони у своєму танці повертаються, реінтегруються з війни, повертаються в суспільство як цивільні люди, саме в танці зароджується як і кохання, так і життя.
Навчити військових та їхніх близьких танцювати зголосилися професійні танцюристи Віталій Ерфан та Вікторія Запрудська. Для своїх учнів розробили спеціальну програму.
Віталій Ерфан та Вікторія Запрудська - професійні танцюристи, майстри спорту:
Ми розпочали навчання, саме класичного англійського вальсу, але під час тренувань ми відійшли від європейської програми, і почали їх ще вчити латиноамериканської, для того, щоб їм було веселіше. - Беззаперечно - це неабиякий цікавий матеріал для роботи, тому що це вже виважені, дорослі, самодостатні персони.
Потанцювати сюди приходять і військові з ужгородських госпіталів. Попри біль. Нерідко приходять на уроки навіть на милицях. Артур звільнений з полону. Розповідає, завдяки танцям нарешті повернувся сон.
Артур - військовослужбовець ЗСУ:
Якщо не хочу, не получається, якщо хочу, получається, психологічно допомагають. Фізично тяжко, ноги болять. Зате увечері сплю.
А ще танці зближають. Саме після місяця уроків Артур освідчився своїй коханій. Андріана розповідає, танці позитивно вплинули на стан нареченого.
Андріана - волонтерка, наречена Артура:
Це був такий виклик після, це взагалі такому військовому, який суворий, сильний, і тут таке м'який вальс, таке, раз два три, це також виклик, і коли виходить зробити це раз два три, це така, як маленька перемога.
Реабілітуватися тут може кожен охочий. Уроки проходять щотижня. Абсолютно безкоштовно. Навчання триватиме до жовтня. Саме тоді в Ужгороді до Дня захисника влаштують благодійний бал.
