Попри щоденні обстріли Оріхів живе та обробляє городи [ Редагувати ]
З авіації, артилерії та безпілотниками росіяни б'ють по населених пунктах на Запоріжжі. Щодня під постійними обстрілами прифронтове місто Оріхів. За майже два з половиною роки повномасштабної війни там не лишилося жодного вцілілого будинку. Втім люди в Оріхові продовжують жити й навіть обробляти городи. Про життя впритул до лінії фронту - в сюжеті.
На грядках у пані Любові чого тільки немає: овочі, ягоди й всюди квіти. І все господиня вирощує під звуки вибухів у прифронтовому Оріхові. Адже ворог щодня гатить по місту від початку великої війни.
Любов, жителька Оріхова:
Я цибулю садила, тільки он шовковиця стоїть, я за нею ховалась, як осколки летіли, якраз обстріл був, і нам попало всім, на 3 хати 1-го снаряда хватило, він залетів, там горіх високий у сусідки був - і він застряг зверху.
Хату, де мешкає жінка, теж пошкодило обстрілами. Стіни - посічені, і жодне вікно не вціліло, та й покрівля ледь тримається.
Любов, жителька Оріхова:
Її отак підняло на димарю, а потом так по димарю і спустило, тільки трохи перекосило. Вона у мене лежить, якщо підніме, то може злетить.
В Оріхові вже давно не залишилося вцілілих будинків, ані приватних, ані багатоповерхових. Геть побиті й комунікації. Люди кажуть, місто змінюється буквально на очах і щодня додаються нові руїни.
Микола, житель Оріхова:
Багато домів розбивають дуже замітно, другий раз іду я по хліб, десь туди в город, іду до дочки, замічаю, що хата була ціла, а це вже не має криші, розбита там усе, забора нема.
Зараз в Оріхові живуть з пів тисячі людей. Кожен має свої причини тут залишатися. Від обстрілів ховаються у підвалах або у власних будинках між двома стінами. Підтримують місцевих жителів волонтери та рятувальники. Привозять продукти та необхідні речі.
Володимир Прохорцев, пожежний рятувальник 20-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій обл.:
Ми гасимо пожежі, допомагаємо людям, витягуємо з-під завалів, роздаємо гуманітарну допомогу. Кому що треба, приходять люди до нас телефони зарядити, води набрати, розвозимо людям воду.
Цього разу співробітники ДСНС доставили хліб і солодощі, одяг та постіль. Пані Таїсія бере продукти не тільки для себе, а й для своїх стареньких сусідів.
Таїсія, жителька Оріхова:
У мене пенсіонери є на вулиці, які самі не дійдуть, за 80 їм, старички - пара, їм беру. Квартальний у нас виїхав, я якось з самого початку взяла на себе обов'язки, гуманітарну получаю, розводжу по домах.
По гуманітарку або у справах по місту люди їздять на велосипедах. Кажуть, так швидше, бо пішки пересуватися ще небезпечніше. До того ж це єдиний вид транспорту в Оріхові.
Тетяна, жителька Оріхова:
Зручно, не зручно, а що робить? Треба тільки на велосипеді їздить. Тому що ноги хворі, до города я не дойду.
Оріхівці кажуть, попри щоденні обстріли та численні руйнування, місто не зламати. Коли ворожа канонада стихає, люди й на городах упорядковують грядки, і на подвір'ях пораються. А пані Любов вже потроху готується і до майбутніх холодів. Запасається хмизом, яким взимку топитиме пічку.
