Мобілізація засуджених: колишні в'язні взяли в полон росіянина [ Редагувати ]
З тюремної камери - на фронт. Менше ніж місяць тому парламент затвердив мобілізацію засуджених, а в суди вже надійшло близько 4,5 тисяч клопотань від них. Ба більше! Понад 700 засуджених вже встигли поповнити лави ЗСУ. Наш кореспондент Роман Барашев взяв участь у зустрічі, яку парламентарі та представники Мін'юсту провели в одній з колоній Київщини.
Ми зараз на території однієї з колоній Київщини.
- Скажіть, будь ласка, який у вас вирок, за що засуджені? - Крадіжка. До 6 років. - А скільки відбули? - 5 років. - Вам залишився рік. А чому ви скористалися цим правом, можливо, простіше відбути покарання? - Я вийшов і пішов би.
Це - голова профільного парламентського Комітету Сергій Іонушас спілкується з ув'язненим.
Микола Рибалка - 29-річний киянин. Засуджений за крадіжку. Пояснює, чому вирішив скористатися можливістю відправитися з колонії на фронт.
Микола Рибалка, засуджений:
Хочу найперше, щоб моя сім'я мною пишалися, а не говорила, що я зек, щоб моїй сім'ї ніхто не тикав.
Микола працював медбратом на швидкій, тепер розраховує потрапити в санітарний батальйон.
Микола Рибалка, засуджений:
У мами була істерика, самі розумієте: 5 років просидів тут, залишився рік, іду не додому, а на війну, потім прийняла, приїхала, благословила. Зробити хочу щось хороше в житті.
На те, що такі, як Микола Рибалка, стануть міцною підтримкою для ЗСУ - сподіваюся і автори закону - нардепи та військові, які поспілкувалися в колонії з керівництвом закладу та засудженими.
Олена Шуляк, народний депутат України:
Сподіваємося, що цей мобілізаційний ресурс буде ще більше. 728 осіб безпосередньо пройшли шлях від написання заяви до проходження процедури рішення суду і підписання контракту з військовою частиною. Дуже б хотілося, щоб цей закон приніс допомогу нашим ЗСУ.
І допомога вже є. Колишні осуджені мають перші бойові успіхи - зокрема, взяли в полон росіянина.
Олена Висоцька, заступник міністра юстиції України:
Багато із засуджених вже мають бойовий досвід до потрапляння у в'язниці, тому наше суспільство має не дивувати, що вже за 2 тижні у перших засуджених є бойові успіхи. Це не означає, що всі відразу йдуть на бойові завдання. Це означає, що йде певний відбір, і командири розуміють і бачать, з ким мають справу.
Командир 3-ї штурмової, яка зараз боронить Харківщину, обіцяє: до ув'язнених буде таке ж ставлення, як і до інших мобілізованих.
Олег Петренко, голова штабного фонду 3-ї окремої штурмової бригади:
Не має бути різниці в тому, як відбувається зі звичайними мобілізованими. Наприклад, в 3 штурмову навіть звичайні мобілізовані не можуть потрапити хто завгодно, хто захоче. Це етапи рекрутингу, співбесіди, психолог, медкомісія і розуміння того, як людина може найбільш ефективною бути у своєму підрозділі. І звичайні мобілізовані, і ті, хто відбувають покарання, колись в минулому житті були спеціалістами в якихось галузях, професіях. Зараз величезна потреба в спеціалістах кожної галузі, яка тільки існує.
Вибір - залишатися в колонії чи служити - цілком добровільний. Отже, піти на фронт поки що готові не всі в'язні.
Ігор Цибуля, засуджений:
З моїх знайомих дуже багато проявили бажання, вже пройшли ВЛК. Я прийняв рішення не іти поки що служити. Не маю тої впевненості, яка потрібна для військового.
Та й бойові командири наголошують: готові брати до себе далеко не всіх.