Звільнилися зі служби та відкрили сироварню: історія подружжя військових [ Редагувати ]
Коли вони разом, їм усміхається доля. Він - командир, вона - медик. Обоє захищали Батьківщину ще під час операції об'єднаних сил, і з перших днів повномасштабного вторгнення. Та зі служби довелося звільнитися через загострення недуги молодшого сина. Тепер у Дніпрі подружжя військових відкрило ферму. Кого вирощують та що виготовляють? Репортаж Олени Мендалюк про це далі.
Знайомтесь: Лідія та Олексій. Подружжя військовиків із Харкова. Їхня родинна історія розпочалася 2016 в армійській частині. Олексій - уже два роки, як служив у лавах ЗСУ. Лідія - тільки прийшла добровольцем.
Лідія Цупко - фермерка:
У мене перша освіта медична - фельдшер, я розпочинала службу і у 25 повітряну бригаду теж медиком прийшла.
І відтоді Лідія та Олексій не розлучалися. У військові частини переходили теж разом.
Лідія та Олексій Цупко - подружжя фермерів:
У нас все добре, коли ми разом. Якщо ми разом служимо, то у нас все добре. Якщо ми в цивільному житті, то ми теж разом.
У січні 2022 подружжя звільнилося зі служби. Переїхали на Дніпропетровщину, завели господарство - овець. Але цивільне життя тривало недовго.
Лідія та Олексій Цупки - подружжя фермерів:
Він просився у військкомат, його не брали. Він їздив по частинах і казав, я буду воювати, беріть мене, а я разом. Серебрянське лісництво - це майже весь 23 рік, а звільнявся я, то вже Авдіївка, коксохім. Це вже був командиром батальйону у 47 бригаді. Безпосередньо мій батальйон виконував завдання на коксохімічному заводі.
Піти з війська Лідії та Олексію довелося через стан здоров'я молодшого сина Іллі. Зараз вони знову взялися за хазяйство - винайняли частину занедбаної ферми.
Ми почали відповідно під тварин робити стійло - це загальне. Тут будуть кози, по правій стороні, коли це все прибереться, тут будуть вівці. Це початок корівника.
Це перші мешканці ферми. Подружжя закупило овець. Збільшити поголів'я вдалося завдяки грантовій програмі. А згодом тут з'явилися і кози. Тварин урятували з-під Часового Яру.
Вівці від 500 доларів стартує за одну. Наприклад, он баран світлий стоїть, ціна такого барана від 400 до 600 доларів. Дорбер, якого ми взяли, щоб романівську породу змішувати, ми його ягням взяли, для розуміння - ягня 400 євро.
Кіз родина тримає для молока. Нині кажуть: лише 20 можна доїти. За добу - це 40 літрів.
Біля Лідії - молодший син Ілля. У нього патологія щитоподібної залози. Саме тут, серед тварин, допомагаючи батькам по господарству, хлопчик уперше заговорив, розповідає мама.
Лідія Цупко - фермерка:
У нього перше слово було - козел. Ми дуже раділи і говорили, скажи слово "козел".
Згодом подружжя придбало ще й кілька корів. Нині у сараї 11 голів.
Олексій Цупко - колишній військовослужбовець:
- Ми наразі діємо 8. - І скільки вони дають? - 4 дають по 25 літрів, дві по 20-22, і дві, яких ми придбали занедбаними, по 10-12.
Та й на цьому Лідія з Олексієм не зупинилася. Вирішили запустити сироварню.
Молоко доставляють з ферми в бідонах завжди. Окремо коров'яче, окремо козяче. Залежно від сорту сиру, ми змішуємо молоко в пропорціях. У нас виходить такий міксований сир. От зараз ми робимо бринзу, в якій буде 25 відсотків козячого молока.
Допомагає у новій справі Олександр Береза. Каже: усі знайомі називають його просто - сирник. Бо виготовляє цей продукт уже понад 10 років. Сам із Києва, але пропозицію переїхати в Дніпро від подружжя Цупків прийняв без вагань.
Олександр Береза - сировар:
Пріоритетом в першу чергу було, те що це військові ветерани. Завдяки військовим, ми маємо можливість дихати, жити й продовжувати свої справи.
Сироварня працює лише місяць. Та сподівання на неї - великі.
Олександр Береза - сировар:
Це бринза, сулугуні, моцарела, це халумі, це у нас кисломолочний сир, це знову ж таки у нас лінійка копчених цих же самих сирів. Крем-сир з козячого молока, у нас буде біфідойогурт, так і просто йогурт.
А ще планують експериментувати зі смаками.
Олександр Береза - сировар:
Експеримент у нас - сир з вином. Трошки він не був вдалим, ми будемо над цим працювати. У нас є сири з травами італійськими.
Також Олександр, на прохання Лідії, зробив карамелізовану кахету по-українськи. Її виготовляють лише з козячого молока, яке варять майже 12 годин.
Воно просто холодне, тому таке в'язке. Це перша варка була, ми знову ж таки його тільки пробували з козячого молока. Це така карамель.
Утім, про прибуток говорити ще зарано, зізнається подружжя. Поки лише вкладають свої заощадження у виробництво та худобу. Але попри все, вірять і в перемогу України, і у свій успіх.
Олексій Цупко - фермер:
У планах до 100 кіз, 25-30 корів, в ідеалі дуже хотілося б якнайменше 200-300 овець, це мрія, так би мовити.
Лідія Цупко - фермерка:
Дуже хочу корову індійської породи - кір, яка дає 80 літрів молока на добу.
