Багатства Карпат - під загрозою знищення [ Редагувати ]
На вiдмiну вiд людини для дерева - 30 рокiв це не строк. Так, лише епiзод з довгого життя. Проте, щоб знищити цiлий лiс вистачить кiлькох годин. Українськi екологи, стурбованi станом поки що зелених Карпат, б'ють на сполох. Парадокс у тому, що кошти на природоохоронну дiяльнiсть заробити можна. Наприклад, за рахунок розвитку туризму. Однак, безконтрольна вирубка лiсiв пiд розбудову туристичної iнфраструктури може завдати шкоди навколишньому середовищу. I тодi охороняти буде фактично нiчого...
"Нацiональний парк "Карпатський", заснований ще тисяча дев'ятсот вiсiмдесятого року - вiн став першим нацiональним парком України. Це одне з найвiдомiших мiсць вiдпочинку на Iвано-Фракiвщинi. Неподалiк, в цiй сторонi, знаходиться гора Говерла. Бурхливий розвиток туризму останнiх рокiв поставив пiд загрозу екологiчну безпеку заповiдних територій."
Де побували туристи - видно одразу. Звiдси українське смiття, попадаючи в рiчку Прут, "експортується" до Молдови та Румунiї... Щоправда, вiдсутнiсть у людей екологiчного виховання - не найбiльша загроза для унiкальної екосистеми. На вiдмiну вiд неконтрольованої вирубки. Сучаснi туристи не хочуть вiдмовлятися вiд досягнень цивiлiзацiї i прагнуть звичного комфорту. Аби хоч якось припинити наступ на лiси, обласна влада ухвалила спецiальну програму розвитку туризму.
Микола Приходько, начальник Управлiння екологiї та природних ресурсiв Івано-Франкiвської держобладмiнiстрацiї: "Ця програма передбачає облаштування iнфраструктури для розвiтку туризму, в тому числi будiвницьтво готельних комплексiв, освоєння лижними трасами i iншими ну, атракцiями".
I тут виникла проблема: будь-яке велике будiвництво на територiї нацiонального парку заборонено. Але якщо дуже хочеться, то можна - обласне держуправлiння екологiї розширило зони так званої "стацiонарної рекреацiї" на землях, якi пiдпорядкованi радi мiста Яремча. У них - заборони не дiють. Або майже не дiють.
Микола Приходько, начальник Управлiння екологiї та природних ресурсiв Івано-Франкiвської держобладмiнiстрацiї: "Тобто, проектантам, яки будуть освоювати цю територiю, прийдеться вписувати тi, чи iншi об'єкти в iснуюче природне середовище, маються на увазi чи лiсовi системи, чи зi збереженням луг i так далi".
Все, нiби, в межах закону. Однак керiвництво нацiонального парку та мiсцевi природозахисники кажуть, що реальнi плани з будiвництва гiрськолижних трас та тi, якi викладено на паперi - дуже вiдрiзняються. Мовляв, iз закон можна легко розминутися.
Юрiй Васiдлов, голова асоцiацiї "Наш дiм": "Ходить цифра про тисяча двiстi гектарiв лiсу, якi пiдлягають вирубуванню нiби то пiд траси. Тi документи, якi як менi вiдомо, є в управлiннi екологiї, вони говорять про набагато менші числа."
Керiвництво нацiонального парку - проти того, щоб комерцiйнi фiрми будували тут гiрськолижнi траси. Знищення лiсу на площi тисяча двiстi гектарiв - фактично вирок мiсцевiй природi.
Йосип Побережник, директор "Карпатського нацiонального парку": "Проектанти і фiрми, якi стоять за цiм проектом, хотiли б на порiвняно невеликої площi, десь коло три тисячі гектарiв, вирубати лiс на площi тисяча двiстi гектарiв, що в свою чергу мало би негативнi наслiдки в даному регiонi".
Цiкаво, що всi намiри журналiстiв з'ясувати, хто саме хоче розпочати масштабне будiвництво на територiї парку, залишились марними. Тендерiв на цей проект оголошено не було. За словами Йосипа Побережника, дотримуючись усiх екологічних норм, двi або три гiрськолижнi траси на територiї парку провести можна. Але аж нiяк не вiсiмнадцять, як було заявлено в останньому варiантi проекта.
Юрiй Васiдлов, голова асоцiацiї "Наш дiм": "Перш за все треба сказати про вiдсутнiсть iнформацiї. Як дiяч громадського природно-захисного руху в Карпатському регiонi, я можу нарiкати на те, що тi особи, якi приступають до прийняття рiшень, не повiдомляють громадськість на раннiх стадiях, про те, що такi рiшення мають бути прийнятi, що вони готуються".
Така ситуацiя, на жаль, не є винятком. Фiрми та окремi особи, якi iнвестують грошi в карпатський туризм, залишаються в тiнi. Коли йдеться про мiльйоннi прибутки, на екологічнi iнтереси вже нiхто не зважає.