На фронті суцільне пекло: як тримає оборону 79 бригада [ Редагувати ]

Вугледарський напрямок, біля села Новомихайлівка. Ось вже понад рік тут стіною стоїть 79 Таврійська десантно-штурмова бригада. Для росіян цей відтинок фронту стратегічний, адже прорвавши його вони зможуть вийти на містечко Курахове. Наші десантники щодня стримують тут десятки атак.

Великими колонами росіяни вже майже не атакують, переважно - малими групами до десяти штурмовиків. З дронів на командному пункті спостерігають за черговим накопиченням російської піхоти, пекельна робота десантників починається.

Дмитро корегує вогонь батальйонної артилерії. Снарядів хоч і обмаль, але для противника їх не шкодують. Головне - не дати росіянам накопичити сили для штурму, інакше - буде біда.

Дмитро - військовослужбовець 79 Таврійської ОДШБр:

- Вони на точці накопичуються і потім звідти висуваються штурмові групи, і наносять вогневе ураження по наших підрозділах. - Тобто це необхідність так робити? - Так.

Артилерія на полі бою і досі головний аргумент. Американська гармата Л-119 швидкострільна і доволі точна зброя. Її розрахунок працює злагоджено і чітко, аби тільки не дати ворогу наблизитись до наших позицій. Від гармашів залежить життя піхотинців.

Цей російський танк з піхотою тиждень тому зміг прорватись вглиб наших позицій, але був знищений разом з екіпажем і десантом. І в такі самовбивчі атаки росіяни кидаються ледь не щодня.

А так за нашою технікою полює вже російська артилерія. Ворог переважає в розвідувальних дронах і так само уважно спостерігає за нашими позиціями. Ледве техніка з'являється у його полі зору - по ній одразу відкривають щільний вогонь.

Та полюють росіяни не тільки за технікою. Ворожа артилерія та міномети реагують навіть на невеликі групи людей. Тож наш шлях до позицій доводиться прокладати через хащі, а відкриті ділянки якнайшвидше перебігати.

Біжимо! Вибух. У дві труби працюють. Летить!

Та артилерія - не найголовніша проблема наших вояків. Особливо дошкуляють ударні квадрокоптери: вони полюють за нашою піхотою і технікою цілими зграями. Олег каже, з кожним днем перевага росіян в небі стає все відчутнішою.

- Вони переважно ось так заходять. - І глибоко вони в тил залітають? - Переважно до 10, а є такі, що можуть і 11-13.

Станіслав Кухарчук - кореспондент:

Машиною тут проїхати можливо, але це може бути дорога в один кінець. Тому, друзі, щоб підтримати 79 бригаду, долучіться до збору на ФПВ-дрони для 3 батальйону. Це їм зараз дуже необхідно!

Але коли звучить команда "до бою", десантники вже не реагують ні на ворожі дрони, ні на близькі прильоти. Від їхньої роботи залежить життя побратимів.

Командиру мінометного розрахунку Дмитрові всього 24. Він воює в бригаді з першого дня вторгнення і вже пережив чимало. Каже, ця війна виснажує, але сил ще вистачає.

Дмитро - військовослужбовець 79 Таврійської ОДШБр:

- Морально уже на исходе. - А чого? - Сім'ї не бачиш, дому свого. А так, столько пройти и кинуть пацанов - не комильфо. Со всеми с самого Николаева. А так развернуться и уйти. Я даже не знаю, как сказать правильно. А так делаем свою работу, даже если арта кроет.

У цьому пеклі хлопцям треба не тільки бити ворога, а й вміти вижити. Адже, окрім них, боронити країну більше нікому.