За Україну воюють добровольці з Колумбії [ Редагувати ]
За Україну воюють сотні добровольців з Колумбії. Це передовсім досвідчені ветерани з чималим бойовим досвідом за плечима. З військовими Інтернаціонального легіону, які проходять нині реабілітацію у Львові, поспілкувалася наша Христина Гашенко і запитала, чому вони вибрали нашу державу?
У залі реабілітаційного центру "Галичина" відновлюються після тяжких поранень військові з Колумбії. У чоловіків різні ампутації. Більшість із них на фронті втратили ноги. Захисники-іноземці, які вже протезувалися в Україні, допомагають тим, кому ще необхідна підтримка.
- Як зараз тобі реабілітація, як твоя нога? - Реабілітація проходить з підсиленням м'язів. Зараз працюємо з навантаженням, і як це навантаження може витримувати протез і нога.
Захищати українську землю від росіян громадяни Колумбії приїхали минулого року. Усі вони військовослужбовці. У кожного за плечима щонайменше 9 років армійського досвіду. Вдома їм доводилося брати зброю до рук.
Габріель, військовослужбовець 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ":
Я брав участь у місцевих конфліктах, бо був військовим у Колумбії. Це був внутрішній військовий конфлікт нашої держави. У мене була офіційна робота військового, власне, я військовий солдат.
Міґель Анхель, військовослужбовець Інтернаціонального легіону оборони України:
Артилерія, танки, дрони - все, що хочеш, усе тут залучено. А свого часу в Колумбії, найбільше, що було, - це рушниці. Був інший тип зброї й інше ураження ворога.
Легіонери кажуть, що перед поїздкою в Україну про бойові дії тут їм розказували побратими-співвітчизники, які раніше вступили до лав Збройних Сил України. Тому іноземці знали, що їх чекає на українській землі.
Міґель Анхель, військовослужбовець Інтернаціонального легіону оборони України:
Я тільки порадився зі своєю дружиною, а матері чи іншим близьким родичам я не казав. Розумів, що мама реагуватиме інакше, вона була б проти.
Обов'язок військового - захищати слабших та боротися за справедливість, так навчають колумбійців у їхній армії. Тож після закінчення контракту у своїй країні, іноземці приєдналися до лав української армії.
Міґель Анхель, військовослужбовець Інтернаціонального легіону оборони України:
По-людяному, я не згоден з позицією країни-агресорки, яка вважає, що може робити будь-що у сусідів, в інших країнах. Як на мене, треба захищати країну, яка захищає своє, яка оберігає і захищає свої землі, не завдає шкоди іншим країнам.
Габріель, військовослужбовець 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ":
Я добре знаю своє професійне ремесло, і можу тут його застосувати. Я розумів, що можу допомогти стабілізувати ситуацію в Україні.
В Україні колумбійці служать у різних батальйонах та виконують завдання на гарячих ділянках фронту.
Альбанторес, військовослужбовець 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ":
Захоплює, що українські військові мають бажання воювати і постійно прагнуть вдосконалюватися, підвищувати свою майстерність. Щоб витіснити, вигнати ворога з території своєї країни. Це вражає, ми цим захоплюємося.
Шокувала іноземців і кількість російської армії на полі бою.
Міґель Анхель, військовослужбовець Інтернаціонального легіону оборони України:
Ворог бере кількістю. Таке враження, що ти стріляєш - і зразу зʼявляється другий, третій… Вони ніби готові падати один на одного, гори мертвих тіл. Але з військового погляду, вони недосконалі вояки, і виглядають переважно непрофесійно.
Важких порань рук та ніг колумбійці зазнали на різних завданнях. Хтось у нерівній боротьбі з ворогом, а хтось - підірвався на міні, коли повертався з бойового завдання.
Габріель, військовослужбовець 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ":
Я розумів усі наслідки, коли йшов. Передусім думав, що можу загинути, померти. Не замислювався, що можу мати таку травму, як ампутація. Переважно думки були про смерть, тому я сприйняв це рішення спокійно. Я знав, на що йду.
Після тяжких поранень вояки з Колумбії додому їхати не планують. Хочуть навчитися керувати дронами, аби після протезування та реабілітації повернутися знову на фронт.