У Кропивницькому пройшла фотовиставка, присвячена хроніці війни Миколаєва [ Редагувати ]
Хроніку війни рідного міста презентували фотографи з Миколаєва. Зруйновані будинки, обвуглені автівки, вирви від ракет і жертви російської агресії показали на фотовиставці у Кропивницькому.
Дмитро Скороходов, фотограф з Миколаєва:
Це перші дні оборони міста, перші дні, коли місто було пусте, патрулі, блокпости і я з фотоапаратом і об'єктивом, підходжу і прошу: можна я зроблю одне фото, яке я бачу. Так, я зробив одне це фото й "Укрпошта" випустила марку саме з цим фото.
Тисячі світлин - і на кожній страх, біль, руйнування та смерть. Такий архів від початку повномасштабного вторгнення росії має фотограф Дмитро з Миколаєва. У Кропивницький музей мистецтв він привіз лише частину своїх робіт. Щоб показати, що таке війна - впритул.
Дмитро Скороходов, фотограф з Миколаєва:
Це історія, це хроніка, це літопис війни, це потрібно, щоб це бачили, ті, хто виїхав з Миколаєва, ті, хто в других містах. Найстрашніше було по ночах, лежиш в ліжку і щитаєш, 1, 2, 3, і так до 8, ближче, ближче, ближче.
Разом з Дмитром свої роботи привіз з Миколаєва і Сергій. Він працює на миколаївському водоканалі, і захоплюється фотографією. Тож злочини росіян фіксував не лише на робочому місці.
Сергій Кононенко, фотограф з Миколаєва:
Оцей вибух на моїх очах, летіла ракета, зрив вверху, і оцей чоловік їхав на роботу, сьома ранку, зривною хвилею його викинуло з машини, двері валялись за метрів двадцять.
Страхіття війни митці фіксували у власних дворах, на сусідніх вулицях та просто, прямуючи на роботу.
Сергій Кононенко, фотограф з Миколаєва:
Це приліт, це криша, а це кухня моїх друзів, вони спали поруч. Потрібно зафіксувати в першу чергу оці жахіття, які приносять нам росіяни, коли гибнуть мирні люди, коли руйновуються мирні будинки.
Частину робіт на виставці зробили під час благодійних концертів в деокупованих селах Миколаївщини та Херсонщини. Обидва митці захоплюються музикою, тож коли привозять як волонтери допомогу постраждалим, стараються розрадити людей піснею.
Дмитро Скороходов, фотограф з Миколаєва:
Ми зробили 20 концертів в деокупованих селах, і, уявляєте, ми приїжджаємо, співаємо гімн, а люди рік не чули української музики, української мови. Уявляєте, сльози на очах, ці емоції не передати. Дивіться, ми приїхали, всі співають, всі веселяться, а оця дівчинка на нас пів години отак дивиться, не кліпаючи, у мене кожен раз комок в горлі.