Відеолітопис з окопів: як склалася доля командира роти 24 окремої механізованої бригади? [ Редагувати ]
Відеолітопис з окопів. Командир роти 24-ї окремої механізованої бригади Василь Дац на передовій кілька місяців знімав на свій телефон відеозвіт про побут та реалії війни. Частину свого цифрового літопису він показав нашим колегам.
Ранок починається не з кави.
Майже кожен день воїна 24 механізованої бригади Василя Даца та його побратимів починався зі звуків вибухів.
Дац, просто Дац.
Проте ні ворожі обстріли, ні смертельна небезпека не перешкоджали Василю знімати на телефон свій воєнно-польовий відеощоденник. Ось випала коротка нагода приготувати щось смачне.
Обід. Що там Вова? - Рис готую, плов.
Василь знімав побут свого підрозділу - в окопах та бліндажах, у полі та у лісі. А ще наслідки ворожих обстрілів: зруйновані міста і села.
Другий поверх дому. Ось тільки зроблений ремонт. Можна заїжджать жить. - Обичні сірі будні. Андрюха, запригуй в тачку.
А на цьому відеоселфі найдраматичніший момент для роти, якою керував Василь. У липні підрозділ потрапив у вороже оточення біля Попасної.
Ми в оточенні, кругом нас танки пі**ують, їздять, ми в кольці. Не знаю, чи ми вийдемо, не вийдемо. Ні я знаю, ми вийдемо все рівно, ми вийдемо, по любому вийдемо. Все буде добре. На даний момент куди не глянь везде не наші.
Тоді Василю Дацу вдалося без втрат вивести свій підрозділ - а це 70 осіб з оточення.
Василь Дац, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила:
Чим я горджусь, наприклад, це що ми вийшли з оточення і що всі люди, що всі вийшли з оточення, це приємно в душі.
Поки Василь воював, вдома на нього чекала дружина та двоє синів. Щойно випадала нагода, він надсилав їм відео.
Короче, в мене все добре, все супер, зараз я тобі зніму ще одне відео де живу. Все нормально бачиш які такі приколи. Їда, короче, оце все їда. І ще ящики де я сиджу. Всього хватає нормально. Люблю тебе.
Олександра з нетерпінням чекала на будь-яку звістку. Не може забути, у якому відчаї була, коли півтора місяця із чоловіком не було зв'язку.
Олександра Дац, дружина Василя:
Мені було геть погано, тому що зранку хотілося вечора, ввечері хотілося ранку. Ось і приходить мені повідомлення на Вайбер, в якому лист мого чоловіка, написаного рукою, тому що в нього почерк специфічний.
Василь та Олександра дозволили нам показати фото цього листа.
Олександра Дац, дружина Василя:
Він писав що все добре, він нас всіх любить, щоб я йому вірила, тому що я ніколи не вірила, що все добре ніколи. (сміється) Що все є.
Відеощоденник Василь перестав вести, коли отримав важке поранення під час ворожого авіаобстрілу.
Василь Дац, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила:
Авіація настільки сильно працювала, що вони їздили, як польові маршрутки, тобто кожних 7 хвилин пролітає самольот. Бомбардувальник. І так сталось що я попав під один із них. В голові дирка площею 30 сантиметрів квадратних. Зробили мені операцію в Миколаєві. Достали осколки.
На передову Василь вже не повернеться. Каже, що сумує за побратимами, заради яких і почав вести відеощоденник.
Василь Дац, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила:
Я думаю оцим своїм, поведінкою, якось позитивно я настроював інших людей, що вони мені в принципі самі це говорили.
Це Вася наш, Васєнька. Третій, не продавай який він по номеру. То Стьопа там. А ну Стьопа лисину покажи, він ще молоденький, але вже лисина є.
А ще це відео стане частиною історії України, яку воїн розкаже синам.
Василь Дац, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила:
Я приїхав на війну воювати, і отримати перемогу поїхати додому. Потім покажу дітям, дивіться як там ваш тато робив шота.
Ранок добрий! Ось так ми варимо каву. Нормально.
