Володимир Зеленський виступив з критикою на адресу ООН у своїй промові [ Редагувати ]
Оживити ООН та оновити її статут, щоб організація дієво реагувала на глобальні проблеми. З таким закликом звернувся до учасників сесії Генасамблеї в Нью-Йорку Президент Зеленський. Зокрема, нагадав про загиблих і полонених на сході України та репресії в окупованому Криму. А від світової спільноти, мовляв, чути лише "глибоке занепокоєння". Дмитро Анопченко слухав промову Зеленського і зібрав головні меседжі.
Таких слів критики ООН давно вже не чули.
Ми хочемо оживити ООН? Може, для цього вона має рухатись, бути мобільною і швидкою?
Це було неочікувано і доволі сміливо. Зеленський сказав публічно те, про що всі давно вже говорять у кулуарах.
Ми діємо не як лідери, а як політики, які бояться, що колись людство запитає про все це. І лишають собі шлях відходу - а ми нічого вам і не обіцяли. Якщо порахувати - на ці в лапках "ми рішуче налаштовані", "ми підтвердили спільну зацікавленість у подоланні", "ми домовились суттєво посилити співпрацю" - скільки ми витратили часу, паперу, енергії?
Це була іронія, яку тут мало хто собі дозволяє.
Сьогодні ООН, як супергерой на пенсії, який забув, що він міг зробити. Він вважає себе обузою, слабким, кволим, непотрібним дідом, життя якого пройшло марно.
Мені це нагадало (а можливо, і справді так стояло завдання перед спічрайтерами) - знаменитий виступ Ґрети Тунберґ тут, в Об'єднаних націях, два роки тому. Інша справа, що тоді про неефективність світових структур казала дівчинка, а тепер - президент, та ще й під час "Високих дебатів".
Звісно ж, у промові були не лише самі жарти. Меседжі - і про COVID, і про те, що вакцини треба розподіляти справедливо. І про Росію, яка роздає на Донбасі свої паспорти. І запрошення світових лідерів долучитися до Кримської платформи. Але запам'ятається цей виступ насамперед критикою, до якої тут не звикли.
А от зустріччю, яка закривала цей візит, стала розмова із Борисом Джонсоном. Британським прем'єром і симпатиком України. З ним - обговорили як наслідки "Північного потоку" (Зеленський назвав газогін "геополітичною зброєю Росії"), так і оборонне партнерство, зокрема - зміцнення флоту.
Минулої ночі, в Києві це був уже ранок четверга, український "борт номер один" покинув Нью-Йоркський аеропорт "Кеннеді".
І з розмов у делегації та емоцій самого Зеленського відчувалося, що, переживши новини про замах на свого давнього друга та першого помічника, до Києва президент повернувся зовсім з іншим настроєм і налаштованістю, ніж кілька днів тому прилетів до Нью-Йорка на "Високі дебати".